Про війну писалось багато.Але, на мою думку — написано багато загальних даних, статистики, спогадів головнокомандуючих.
Друге видання книги Івана Буренка присвячене життю простих людей під час Другої світової війни і наповнене спогадами жителів міста. Мій батько збирав спогади ветеранів, пенсіонерів — будь–кого з тих, хто досі живий і пам'ятає, як було тоді.
Що відбувалось на справді під час війни у нашому місті.
А це — саме головне, це — пам'ять людська. На жаль, більшості з людей, які згадали і розповіли свою тогочасну історію — вже не має на цьому світі. Але їхні спогади залишились на папері. Читати...
Як уже повідомлялося в «Дніпровій Зірці», до 65-річчя Великої Перемоги у Каневі вийшло друком історичне дослідження канівчанина Івана Несторовича Буренка про те, як і чим жили наші земляки у роки війни. Про цю дійсно унікальну книгу – в інтерв’ю з автором.
— Іване Несторовичу, як виникла ідея створення книги, адже, наскільки нам відомо, Ви не є істориком за фахом?
— Так, я не історик. Але якось у моє життя прийшла історія – мені просто хотілося знати все про рідний край від кам’яної ери і по нинішній час. Тож узявся записувати від місцевих довгожителів легенди та перекази з історії Канівщини. У ході спілкування із старожилами наші розмови здебільшого поверталися до того, як тяжко доводилося виживати в часи війни. Даних про минуле нашого краю, записаних із вуст очевидців, назбиралося тоді на 150 сторінок. Зібраний матеріал я об’єднав у історико-фольклорний нарис «Історичні нариси про минуле Канева та Канівщини у фактах, легендах і переказах». Дефіцит архівних матеріалів спонукав мене заглибитися в історію нашого краю під час німецької окупації, а також на початок та кінець війни. Читати...