kaniv.net logo

Веб-камера в центрі Канева


























Головна > Новини > Шевченко 

Таємне весілля Шевченка: правда чи вигадка?

За версією одного дослідника, Тарас Шевченко востаннє заручився за... десять днів до смерті.

Але не всі з цим згодні!

Ми опублікували інтерпретовану точку зору дослідника минулого тижня. І - шквал емоцій та дзвінків: невже? а хіба? а це правда? заручини? весілля? чому таємне?

Отже, якщо інтерес до те­ми не вщухає, давайте все конкретизуємо.

“Хоч і панночка по крові, але вихована в кріпацькій родині” — саме так начебто останню на­речену Тараса Шевченка опи­сує петербурзький дослідник та українець за походженням Олег Вареник. До речі, саме він ствер­джує, що зробив “сенсаційне від­криття” про маловідомі заручи­ни Шевченка, які викликають безліч дискусій і досі.

Дослідник стверджує, що йдеться про останню наречену, яку Шевченко начебто старан­но від усіх приховував, мовляв — не йняв більше нікому віри. І це — Анна Шарикова (справж­нє прізвище — Ренні), з якою по­ет познайомився буцім майже одразу після невдалих заручин із відомою Ликерою Полусмак. У своїх листах Анна називає се­бе нареченою Тараса Шевченка, завзято бореться за його пись­менну спадщину та відстоює свої права на неї. Однак, окрім цього, більше свідчень про передсмерт­ні заручини поета немає.

То хто ж ця таємнича Анна Шарикова (Ренні)? Чи справді Шевченко після Ликери мав на­мір одружуватися ще раз? Ко­му присвячений його останній вірш? Та як усе-таки поет про­вів останні дні свого життя? Це з’ясуємо безпосередньо в Олега Вареника, петербурзького шев­ченкознавця, Олександра Воро­ня, кандидата філологічних на­ук, завідувача відділу шевчен­кознавства НАН України, та Григорія Грабовича, професо­ра Гарвардського університету (США).

 

— То що ж це за документ, що дозволяє нам говорити про останні заручини Тараса Шевченка?

О. Вареник:

— Це не один документ, а 22 (!) документи з різних російських архівів, які стосуються Анни Шарикової (Ренні). У них жінка домагалася повернення рукопи­сів Т.Г. Шевченка, які були їй пе­редані як придане, а потім обма­ном відібрані. Зокрема, в одному з них, який датований 9 вересня 1886 року, йдеться про наступ­не: “Малоросійським письмен­ником Тарасом Шевченком був подарований мені його рукопис для додання, як його нареченій. Вище зазначений рукопис ви­крадено в мене тридцять років тому за сформованими обстави­нами, і я підозрювала, що руко­пис мій згорів. Але рукопис при­своїли особи, які не мають на це жодного права...”

 

— То хто ж ця Анна Шарікова?

О. Вареник:

— Батько Анни (не названий Іван Шариков), а Ігор Романо­вич Ренні (1815 — 1855), син ге­нерала Романа Ігоровича Ренні. Портрет генерала Р.І. Ренні збе­рігається в Ермітажі, серед ге­роїв славнозвісної війни росіян із французами 1812 року. А над­гробний пам’ятник батька, Ігоря Ренні, напівзруйнований, вдало­ся відшукати в монастирі під Лугою, у Ленінградській області. Матір Анни ще не вдалося визна­чити. Вона після пологів помер­ла. Анна про неї писала: “...За­міжня жінка зі середнього кола, яка ховалася від переслідування свого чоловіка й таємно жила в свого спокусника”.

Отож, Анна — православна дворянка, але виховувалася в ро­дині селянина Івана Шарико­ва, за яку він отримав відпускну від свого поміщика Ігоря Рен­ні. У Ганнусі справді відчувалася дворянська кров, так що анітро­хи не боячись, вона зверталася зі своїми клопотаннями до ви­щих інстанцій і спокійно ходила на прийом до самих міністрів. Це було саме те, про що мріяв Шев­ченко — за вихованням кріпачка, а по крові — волелюбна дворянка.

 

— То як же Шевченко по­знайомився з нею?

О. Вареник:

— За моєю версією, Шевчен­ко познайомився з Ганнусею в листопаді 1860 року. Її назва­ний батько Іван Шариков (крі­пак поміщика Ренні, який от­римав за виховання Ганнусі грамоту про звільнення з кріпац­тва) привіз у листопаді 1860 ро­ку Ганнусю в Петербург з Луги. Шариков розповів Шевченко­ві, що відпускну від поміщика він отримав за виховання своєї при­йомної доньки Анни. Мати Анни померла ще при її народженні. Шевченка ця історія дуже врази­ла. Так і познайомилися. Спер­шу Анна приходила до Тараса в Академію мистецтв. Але як тіль­ки хтось зі знайомих приходив до Тараса в гості, то він швидко випроваджував Анну, ні з ким не знайомлячи.

 

— Тобто заручини таки бу­ли?

О. Вареник:

— За моїми підрахунками, та­ємні заручини відбулися 15 лю­того 1861 року. Саме в цей день Шевченко купив золотий годин­ник до свого весільного фрака. Придане було готове, бо зали­шилося ще від Ликери. Також він написав у цей день свій останній вірш, який присвятив Анні та на­малював її портрет, який від усіх приховував. Шевченко планував з новою нареченою переїхати в Україну, навіть купив там зем­лю і хотів побудувати дім. Однак не склалося — через десять днів Шевченко помер.

 

— Що ж трапилося з Анною опісля?

О. Вареник:

— На похороні в Шевченка її не було. Але опісля смерті пое­та вона заміж не виходила, а на всіх листах підписувалася — “ді­вчина” (“девица”). У війну 1877 — 1878 років Анна служила сестрою-жалібницею. Після зник­нення шевченкових творів, звер­талася до різних інстанцій. Од­нак тема Шевченка та його твор­чості в той час була під табу, тому й потрібно було позбутися неба­жаної людини, яка ще й вимагала ті вірші повернути. Спершу Анну оголосили божевільною, а потім відправили під нагляд до Свято-духівського Новгородського монастиря. Там Анна про­була до своєї смерті 1920 року.

 

- Але ж ходять чутки, що опісля Ликери Полусмак Шевченко замк­нувся в собі й зненавидів жінок...

О. Воронь:

— Як відомо, Шевченко розі­рвав стосунки з Ликерою між 6 і 13 вересня 1860 року й справді тяжко переживав крах своїх на­дій на одруження. Існують різ­ні версії того, що стало приво­дом для розриву, але ініціатором, безперечно, був Шевченко (усі знайомі справді намагалися за­стерегти митця від необдуманого кроку, інформуючи про сумнівні моральні якості Ликери).

Про глибину й болісність пси­хологічної травми свідчать та­кі факти: 14 вересня Шевченко написав вірш “Барвінок цвів і зе­ленів...” із присвятою “Н.Я. Ма­карову”. 27 вересня написав вірш “Л.” (“Поставлю хату і кім­нату...”), повідомив Варфоло­мія Шевченка про розрив у листі від 5 жовтня, 31 жовтня у запис­ці до Миколи Макарова писав: “Чи ви бачили Ликерю? Чи ска­зали їй, щоб вона вернула мою мізерію до ниточки. Як сказа­ли їй, то ще й додайте, щоб во­на в тиждень заробила 4 карбо­ванці] и от своего имени послала в Чернигов на имя Романа Дмитриевича Тризни с надписью “в пользу Черниговской воскресной школы”. Цією ціною оку­пить вона і свою, і мою погану славу”. 5 листопада до нього ж: “Чотири карбованці пошліть от имени неизвестного в Чернигов. А те, що осталося у Ликери, спа­літь, та й годі!”

Враховуючи переживання Шевченка в листопаді 1860 р., важко уявити, щоб у грудні-січні він встиг познайомитися з іншою дівчиною, вирішив одружи­тися, а 15 лютого — за 10 днів до смерті — заручився з нею. В ос­танні тижні життя Шевченко по­чувався вкрай погано. Серцева недостатність ускладнилася сер­йозною застудою. 22 січня 1861 року поет скаржився: “Погано я зострів оцей новий поганий рік: другий тиждень не вихожу з хати — чхаю та кашляю”. Лише трохи йому полегшало в лютому, але ненадовго. Саме 14 — 15 люто­го 1861 року написано останній вірш “Чи не покинуть нам, небо­го...”, у якому виразно відбилося усвідомлення близької смерті.

 

— То кому таки присвяче­ний останній вірш Шевченка?

О. Воронь:

— Що б там не говорили, але погодьтеся, таки дивно присвя­чувати такі рядки дівчині:

“Чи не покинуть нам, небого,

Моя сусідонько убога,

Вірші нік­чемні віршувать,

Та заходить­ся риштувать

Вози в далекую дорогу,

На той світ, друже мій, до Бога,

Почимчикуєм спо­чивать”.

Чи можна уявити, що Шевченко дозволив би собі за­прошувати кохану жінку в “су­путниці” “в далеку дорогу” “на той світ”? Аж ніяк!

 

— А як щодо викрадених ру­кописів, які Анна просить по­вернути?

О. Воронь:

— З наведеної інформації, своєрідно дозованої у статті Варени­ка, випливає що крім слів

А. Шарикової, жодних інших до­казів на користь її тверджень не­має. На неадекватність поведінки Шарикової вказує її вибір адре­сатів звернень у пошуках ніби­то вкраденого архіву. Та й до то­го ж вона пише, що то рукописи, пов’язані з реформою... Про яку ж реформу міг писати Шевченко, якщо на момент її проголошення (скасування кріпацтва), Шевчен­ка вже не було серед живих?

 

— То як же бути з цією гіпо­тезою?

Г. Грабович:

— Як на мене, це все абсолют­на ілюзія з нахапаними фактами та непереконливими аргумента­ми. Скоріш це є фікцією, аніж правдою. Олександр Боронь у своїх статтях це вміло відстою­вав, і я повністю з ним солідар­ний. А останній твір — це ще один Шевченків заповіт, і він, як звикло, таки звертається до Музи, а не до молодої дівчини, начебто нареченої. Такі необду­мані вчинки не були притаманні Шевченкові, особливо в той час, коли він був важко хворим. Та й не доведено, чи він справді був знайомий з Шариковими.

Але це не дивно, що з’явля­ються такі гіпотези, адже шев­ченкознавство фактично зараз стоїть на місці та в деяких ас­пектах себе вичерпало. Люди потребують сенсації, а відтак і вдаються до спекуляцій. Шевченкову біографію потрібно до­сліджувати, але ні в якому ра­зі не спотворювати її та не ство­рювати (фікцій.

 

Джерело: Газета "ЕКСПРЕС" 16 — 23 БЕРЕЗНЯ 2017 РОКУ

WayBe

23 березня 2017, 08:54

Теги статті:
шевченко  весілля  
Голосів:
1
01

Всього коментарів: 1

Сторінка коментарів: 1
karina
23 березня 2017, 10:18

IP: 212.55.95.xxx
Рейтинг: 0

Сказати краще за Грабовича важко

"Це не дивно, що з’явля­ються такі гіпотези. Люди потребують сенсації, а відтак і вдаються до спекуляцій. Шевченкову біографію потрібно до­сліджувати, але ні в якому ра­зі не спотворювати її та не ство­рювати фікцій."

Прикро тільки, що канівчани присетні до цього.

www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій,
оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом

Сторінки коментарів:



Вхід
Login:
Пароль
Пам'ятати?
Реєстрація
Забули пароль?

Нові теми:

Чому собаки живуть менше людей?

Чому собаки живуть менше людей?

Відповідь на погрози "ядерною дубінкою": аналітик про ураження російської РЛС "Воронєж"

«Стіна Порошенка-Яценюка» стала символом корупції, яка залишила Україну без захисту, - розслідування до десятиріччя вторгнення рф

Росія активно використовує заборонені засоби ведення війни

Посадовцю одного з відділів Канівської міської ради повідомили про підозру

Вишиванки

Командир одного із підрозділів ЗСУ розповів яким він бачить майбутнє

ШПИГУНСЬКА ВІЙНА: ЯК ЦРУ ТАЄМНО ДОПОМАГАЄ УКРАЇНІ БОРОТИСЯ З ПУТІНИМ

Сільрада на Черкащині замовила ремонту доріг на 16,5 мільйони гривень у свого улюбленця

Популярні за тиждень:

Чому собаки живуть менше людей? [1]

Відповідь на погрози "ядерною дубінкою": аналітик про ураження російської РЛС "Воронєж" [0]

Чому собаки живуть менше людей? [0]

Про що зараз спілкуються:

Vlad999
Нехай Господь береже наших захисників!
Колишній кореспондент газети «Дніпрова Зірка», а нині навідник гармати Максим Гайдай б’є ворога на східному фронті [1]

Vlad999
Честь і пошана!
Президент нагородив уродженця Канева орденом Богдана Хмельницького [1]

Анті-гоблін
Миша глючить – подвійне натискання. Потрібно видалити дублікат.
Чому собаки живуть менше людей? [1]

м-р VEL
Невже для когось в Україні це новина?
Росія активно використовує заборонені засоби ведення війни [1]

м-р VEL
Стіна кажете? А "велике будівництво"? А "піготовка до вторгнення"? А розмінування та відвід арти з півдня? А згорнуті ракетні та БПЛА програми? Чи гадаєте що забудемо?
«Стіна Порошенка-Яценюка» стала символом корупції, яка залишила Україну без захисту, - розслідування до десятиріччя вторгнення рф [4]

slavikf
Бояться гетьмана як чорти ладана
«Стіна Порошенка-Яценюка» стала символом корупції, яка залишила Україну без захисту, - розслідування до десятиріччя вторгнення рф [4]

Гия Гонгадзе
⁉️ ФОРТИФІКАЦІЇ: ПРИЗНАЧЕНО ВИННИХ Замість розслідувати факти розкрадання на спорудженні фортифікації та притягати до відповідальності корупціонерів, влада нацьковує ДБР на командирів, які під .. [весь]
«Стіна Порошенка-Яценюка» стала символом корупції, яка залишила Україну без захисту, - розслідування до десятиріччя вторгнення рф [4]

Гия Гонгадзе
ПЛЮНУЛИ В ДУШУ МАЙДАНУЯкось тихо і поза увагою громадськості промайнула знакова для української влади подія: Шевченківський суд м.Києва закрив справу про розгони “Беркутом” демонстрант.. [весь]
«Стіна Порошенка-Яценюка» стала символом корупції, яка залишила Україну без захисту, - розслідування до десятиріччя вторгнення рф [4]

Rima752
Пишаюсь такими людьми! Українці - сильна нація!!! Слава Україні!!
Втрата чоловіка, служба в ЗСУ і материнство: історія бойової медикині Каріни Білик [1]

Весна надії
Мені б тоже цікаво було б послухати пяк вона голосувала?
Коли звітується депутат Черкаської районної ради Горьова Наталія? [2]

Активні оголошення:

Продам
Куплю
Робота
Послуги
Продается дом
Здам квартиру
Послуги
Міняю
Оголошення

Розділи новин:

З блогів
Міські новини
Регіональні новини
Цікавинка
Влада
Податкова
Спорт
Шевченко
Історія
Кримінал
Спортивні новини
Новини
Анонси
Районні новини
Новини району
Вибори
Політика
Флейм
Віка
Космос
www.kaniv.net
Video
Розповіді
Видання
Міські новини, екологія
Нещасний випадок
Статистика
Мистецтво
Долі людські
Транспорт
Війна
Політика, канів
Цікавинка регіональна
Історія, Свято
Обговорення
Дніпрова зірка
Бизнес
Історія, політика
Сміх тай годі!
Наука
Пожежа
Криминал
демократія і авторитаризм
права людини
Обхохочешься блин
Карти
Розваги
Милосердя
Обласні новини
Недільна школа
Міські новини, КУКіМ
Міські новини, зустріч з міським головою
Пенсійний фонд
Новини ринку
Екологія
Торренты
Канівщина,затримано, крадій, ліс
Центр Молодіжних Ініціатив
Телекомунікації
Бізнес
чат, чам
фото

Червень
НдПнВтСрЧтПтСб
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Календар новин     


Правила сайту
Новини
Оголошення
Афіша

© 2006- Рекламна агенція "РЕКЛАМЕРА".
Контакт для розміщення реклами та матеріалів на сайті: (096) 9991699, email: waybester@gmail.com


Інформаційний партнер проекту - "Дніпрова зірка"